Публічні бібліотеки Львівщини в умовах децентралізації

«…Українці як мурашки /По крупинці будують спільний дім… /Ми можем більше, ніж думаєм самі /Не помагайте нам, але й не заважайте /Ми краще знаєм, як жити у сім’ї», – ці слова Андрія Кузьменка, на мою думку, дуже добре відображають саму ідею реформи децентралізації влади, яка залишається реформою № 1. «Децентралізація – це реальний крок до підвищення якості повсякденного життя мешканців кожного села, селища чи міста. Всі постсоціалістичні країни Центрально-Східної Європи пройшли цей шлях. І всі вони від цього отримали величезний поштовх для свого розвитку»[1].

Вир реформ, що відбуваються у нашій державі захопив і бібліотечну галузь. Публічні бібліотеки намагаються втриматися на плаву, налагоджують взаємодію громадськості з органами державної влади, забезпечують безкоштовний вільний доступ до офіційної інформації та прозорість прийняття рішень, участь мешканців своїх населених пунктів в розбудові правової держави та спроможних громад.

Наразі реформи, пов’язані з децентралізацією, є певним викликом для багатьох закладів культури, які мають знайти своє місце, окреслити шляхи подальшого існування та визначити нові напрями та форми надання населенню культурно-мистецьких, інформаційних і дозвіллєвих послуг на найвищому, європейському рівні.

То як, наприклад, вижити в умовах децентралізації бібліотечним закладам у маленьких містечках, а особливо в сільській місцевості? Про це дискутували у Львові ще у 2015 р. на Міжрегіональному ярмарку-конференції «Сільські бібліотеки. Нові моделі обслуговування громади», зокрема під час дебатів на тему «Децентралізація в Україні – виклики для закладів культури». Дебати відбулися в рамках «Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні», яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні (SIDA). Ініціювала дискусію громадська організація «Європейський діалог», яка активно працює з районами Львівщини над формуванням економічно спроможних об’єднаних громад.

Учасники дискусії обговорювали виклики, які стоять перед закладами культури, підкреслили необхідність трансформації роботи публічних бібліотек акцентуючи увагу на адресному обслуговуванні користувачів. Окрім цього, запропонували створювати на базі бібліотек громадські інформаційні центри, висловили застереження, що об’єднання громад неминуче призведе до оптимізації мережі публічних бібліотек і скорочення бібліотечних працівників, адже Львівщина має найчисельнішу мережу публічних бібліотек в Україні. Зокрема, у сільській місцевості нині працює 1137 бібліотек. Дійшли згоди, що бібліотека є невід’ємною частиною громади.

І ось минуло вже два роки. Що змінилося за цей час у бібліотечному секторі регіону? В 13 районах області із 20 розпочато процес децентралізації і вже зареєстровано 34 об’єднані територіальні громади (7 міських, 8 селищних та 19 сільських). З них 25 активно діють, а 9 очікують виборів. На баланс діючих ОТГ було передано 172 бібліотеки і 7 пунктів видачі, до кінця року планується передати ще 83 бібліотеки (разом бібліотеки ОТГ становитимуть 19% усіх публічних бібліотек області). Найбільшу кількість – 10 ОТГ зареєстровано в Самбірському районі.

На сьогодні Ходорівська міська територіальна громада є однією з найбільших (26,0 тис. мешканців; 28 бібліотек і 4 пункти видачі), найменшою – Міженецька сільська територіальна громада (2,2 тис. мешканців; 3 бібліотеки).

На мою думку, бібліотеки ОТГ наразі діють в режимі «тест-драйв», тобто проходять тестове випробування з метою оцінки загальних споживчих можливостей для потенційних користувачів інформаційних послуг необхідних мешканцям ОТГ в майбутньому.

Майже всі бібліотеки ОТГ діють як самостійні структури, але в процесі становлення ОТГ відбулося, поки що, незначне коригування мережі, а саме:

• 2 бібліотеки були закриті за рішенням сесії сільських рад Давидівської та Луківської ОТГ;

• 2 бібліотеки для дорослих і для дітей міста Ходорова були об’єднані в комунальний заклад «Ходорівська міська публічна бібліотека», яка фактично діє за принципом ЦБС і має в своїй структурі сектор комплектування та обробки документів, внесено до штатного розпису посади методиста та працівника інформаційного центру;

• 1 бібліотека змінила статус на пункт видачі в Новострілищанській ОТГ;

• 1 бібліотека колишньої військової частини стала центральною бібліотекою Новокалинівської ОТГ;

• 1 публічна бібліотека була об’єднана зі шкільною бібліотекою в Бабинській ОТГ;

• відповідно до рішення сесії Стрийської районної ради Стрийська ЦРБ бібліотека залишилася координаційним методичним центром для бібліотек Грабовецької ОТГ.

Через сім місяців після виборів Давидівська ОТГ вважається однією із найбільш інвестиційно привабливих ОТГ Львівщини. До неї увійшли 5 сільських рад: Давидівська, Винниківська, Кротошинська, Пасіки-Зубрицька та Чишківська. Загалом у складі громади є 12 сіл. Чисельність населення громади – понад 13000 осіб, втім через те, що вона розташована просто під Львовом, у селах є багато дачних поселень, де люди не зареєстровані офіційно. Тому ймовірно, що в Давидівській ОТГ проживає близько 20000 осіб. Станом на кінець червня, тобто через 7 місяців після об'єднання, бюджет Давидівської ОТГ склав 53,4 млн. грн. Із них майже 20 млн. грн. в ОТГ надійшло власне від сплати податків підприємствами.

«На баланс ми прийняли 7 бібліотек, дві із яких були без світла і опалення. Через це всі книги вкрились пліснявою, тому ми їх зараз масово списуємо, натомість закупили вже багато і дитячої, і дорослої літератури. Взагалі ми взялись за реформацію бібліотечної системи, адже бібліотека у селі якраз є тим місцем, де можна зустрітися, поговорити, де можна проводити літературні вечори. Ми вже встигли провести чимало таких заходів, і всі були дуже задоволені», – зазначила в інтерв’ю Христина Кучак - начальник відділу культури та інформаційної політики.

Умови бібліотек, які перейшли на баланс Давидівської ОТГ, виявились взагалі непридатними. А книжковий фонд вже давно не актуальний. Саме тому в громаді взялись за модернізацію та комплектування фонду.

Бібліотека села Давидова отримала комфортне приміщення у новій музичній школі, понад 14 тис. грн. витрачено на нові видання (придбано 177 примірників, вдвічі більше ніж у 2016 році) і 40 тис. грн. на нові меблі.

Першими кроками до змін публічних бібліотек ОТГ стали: передплата періодичних видань, придбання нових художніх творів сучасних українських письменників, закупівля видань на допомогу шкільній програмі, організація зустрічей з письменниками, оновлення матеріально-технічної бази, придбання комп’ютерної техніки, організація благодійних акцій на підтримку воїнів АТО тощо. І хоча коштів, які були виділені на всі ці добрі справи все ще не достатньо, все ж таки можемо констатувати той факт, що вони є позитивними.

Низька обізнаність мешканців маленьких містечок і сіл з процесом децентралізації влади спонукали бібліотеки області взяти участь у проектах «Карткування громад» та «Містки громадської Активності» (міста Кам’янка-Бузька, Новояворівськ, Новий Розділ, Угнів; Жидачівська ЦРБ Львівської області та Новопсковська ЦРБ Луганської області), «Моя громада мій добробут» (на базі ЦРБ, бібліотек-філій м. Новояворівськ та с.Коханівка Яворівської РЦБС діють бібліотечні кінозали, які допомагають інформувати мешканців про хід реформи децентралізації влади). Проекти дозволили обмінятися досвідом щодо децентралізації бібліотек, залучити ГО та мешканців до активного обговорення потреб громади та лобіювання інтересів бібліотек.

Громадською організацією «Європейський діалог» спільно з науково-методичним відділом комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна універсальна наукова бібліотека» було проведено соціологічні дослідження «Сільські бібліотеки в умовах децентралізації» та «Реформування системи публічних бібліотек України в контексті децентралізації», подано проектну пропозицію до Плану реалізації Стратегії Львівщини 2016-2018 рр. щодо створення мережі громадських центрів надання адміністративних послуг на базі сільських публічних бібліотек (подібні проекти задекларовані в Планах реалізації Стратегій ряду областей, зокрема Рівненській, Дніпропетровської, Вінницької).

На думку незалежних експертів основними проблемами залишаються:

• відсутність реального реформування галузі, спроби реформування бібліотечної системи України мають швидше точковий, а не системний характер;

• відсутність реальної допомоги як на державному рівні, так і на місцевому;

• значне фінансове навантаження на місцеві бюджети при наявній інфраструктурі;

• недостатня активність самих бібліотек в питаннях лобіювання своїх інтересів, розширення спектру послуг громаді.

Як науково-методичний центр регіону до цього переліку можемо додати ще кілька:

• кадри (віковий рівень та некомпетентність);

• фінансування відсутність субвенції (переважно лише заробітна плата і частково придбання періодики);

• облік і статистика (в ЕСМаР не було завантажено звіти публічних бібліотек 8 ОТГ за 2016 рік);

• відсутність відповідних навичок щодо формування та опрацювання бібліотечних фондів, в т. ч. перехід на УДК;

• професійний вакуум внаслідок руйнування професійного контакту з методичними центрами;

• переведення працівників бібліотек на неповний робочий день з метою економії коштів (Чишки дві бібліотеки-філії не об’єднані, працівники переведені на 0,5 ставки), зменшення заробітної плати внаслідок зміни категорії, а в деякий випадках затримка виплат (складною залишається ситуація в Самбірському районі);

• нестандартні структури Комунальний заклад «Бібліотека – інформаційний центр інтелектуального та творчого розвитку» Гніздичівської ОТГ у складі якого працює 3 бібліотеки-філії (смт.Гніздичів, с.Лівчиці, с.Руда) та 2 пункти видачі літератури (смт.Гніздичів, с.Ганнівці), які не мають визначення у Законі України «Про бібліотеки і бібліотечну справу».

Процес розпочато. Що далі? На думку партнерів ГО «Європейський діалог» і експертів:

* оптимізація мережі бібліотек є неминучою, тому головне, щоб оптимізація не стала їхнім банальним скороченням;

* керівникам бібліотек, методичним службам усіх рівнів треба вивчати й аналізувати питання щодо організації бібліотечного обслуговування в регіонах і здійснювати інформаційну та методичну підтримку органів влади під час прийняття рішень;

* необхідна координація зусиль провідних фахівців, науковців і організаторів бібліотечної справи, залучення експертів-консультантів з інших країн, доведення професійної пропозиції до представників уряду;

* бібліотекарям варто доносити до широкого загалу статистичні дослідження щодо того, як бібліотеки впливають на економічне зростання, а також шукати шляхи позабюджетного фінансування;

* краще мати одну велику бібліотеку на громаду з 25000 осіб, ніж 15 ніяких;

* створити районний чи обласний фонд підручників з мобільним переміщенням за потребою;

* в ОТГ на базі існуючих публічних бібліотек утворити комунальний заклад – публічна бібліотека громади, що матиме в населених пунктах громади структурні підрозділи – філії;

* на районному рівні заклади культури, в т.ч. бібліотеки, будуть передані до комунальної власності відповідної територіальної громади.

Як змінилися бібліотеки Польщі за час реформи децентралізації влади, досвід якої ми беремо за приклад. Перш за все, як зазначають експерти ГО «Європейський діалог»:

• Бібліотеки – як аніматорами культурного життя, як сегмент розвитку громади.

• Керівники бібліотек стали партнерами влади з багатьох питань, бо хто як не вони знають уподобання мешканців, а отже і виборців.

• Перетворення вдалися, бо влада збагнула роль публічної бібліотеки у суспільстві як унікальних місць зустрічей і контактів.

• Стабільне фінансування, нові сучасні приміщення, навчання персоналу сучасним методам управління, комп’ютерній грамотності, контакту з читачами і навіть мистецтво публічних виступів – усе це дало результат.

Саме тому поляки з легкістю можуть відмовитися від будівництва дороги чи великого спортивного комплексу на користь підтримки проектів бібліотеки, адже вона працює на всі соціальні та вікові групи населення. Але до цього результату Польща пройшла шлях довжиною у 25 років. Українські ж бібліотеки теж намагаються стати багатофункціональними, затребуваними щороку запроваджуючи все нові послуги для своїх користувачів, але головна від’ємність полягає у тому, що все це відбувається в умовах недооціненої ваги у своїх громадах, недостатнього фінансування та байдужості з боку представників влади.

«Бібліотека – невід’ємна частина громади. Як інформаційний, соціокультурний, освітній центр вона має неабиякий вплив на розвиток інтелектуального рівня громадян. Її потрібно реформувати аби зберегти. А для того, щоб збільшилася популярність бібліотек, необхідно залучати більше людей, організувати нові форми роботи. Тобто на базі бібліотеки можна створити різноманітні центри: туристичні, інформаційні, Інтернет-центри, тощо. Очевидно, що в нових умовах установи культури самі повинні відстоювати право на існування в нових умовах через активну діяльність»[1].

«Реформування бібліотечної системи держави є стратегічно важливим напрямком державної регіональної політики. Доведено, що вкладання коштів у розвиток бібліотечної мережі в перспективі приносить кількаразову віддачу, має безпосередній вплив на зростання валового регіонального продукту, створення нових робочих місць та зростання середньої заробітної плати.

Особливу роль публічні бібліотеки відіграють в умовах економічної, соціальної, політичної та психологічної кризи в суспільстві, адже залишаються доступним та безкоштовним джерелом отримання достовірної інформації, майданчиком, що об’єднує суспільство, виховує терпимість, місцем, де підприємці-початківці можуть отримати знання, необхідні для започаткування власної справи, де вимушені переселенці можуть отримати необхідну юридичну інформацію тощо.

Отже, сучасна якісна бібліотечна система має стратегічно важливе значення держави і відіграє важливу роль, як в економічному розвитку країни, так і розвитку людського капіталу»[2].

У відповідь скептикам, які стверджують що в нас нічого не вийде, песимістам що вихлюпують негатив щодня стверджуючи, що все пропало та задля мотивації тієї невеликої частини активних громадян хочу процитувати слова двох фронтменів відомих українських рок-груп «Океану Ельза» та «Скрябін».

«…у цей складний час, коли ми переживаємо дійсно непрості часи, що чудо ні для міста, ні для країни не приходить звідкись. Це ми з вами кожного дня своєю маленькою скромною працею маємо наближати це чудо або робити його більш явним. Кожний на своєму місці. Для того, щоб не гинути на чужих війнах нам потрібно виграти війну з власною байдужістю, власним страхом та власною безвідповідальністю…», – Святослав Вакарчук.

«Змінюйте світ на краще, піклуйтеся про нього, тому що ви в ньому живете!», – Андрій Кузьменко.

Отже змінюємо свою країну разом, як би пафосно це не звучало.

Олена Шматько, завідувач науково-методичного відділу комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна універсальна наукова бібліотека».


[1] Культура в умовах державного курсу на децентралізацію [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nplu.org/storage/files/Infocentr/Tematich_ogliadi/2016/kyrs.pdf).

[2] Реформування системи публічних бібліотек України в контексті децентралізації [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Режим доступу: http://dialog.lviv.ua/wp-content/uploads/2016/11/Bibliotek-A5-4mm-prew.pdf.

Кiлькiсть переглядiв: 2304

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.